Бучанская проФФесура, или кто ангел, а кто черт с рогами

НОВОСТИ

Наш город
Вход на сайт



Бучанская проФФесура, или кто ангел, а кто черт с рогами

PostDateIcon15.10.10 12:12 |

Треба миром,  громадою обух сталить і добре вигострить сокиру та й заходиться вже будить хиренну волю

Тарас Шевченко

Бучанська проФФесура, або хто ангел, а хто чорт з рогами

29 вересня Бучанська міська організація ВО «Свобода» провела збори по висуненню кандидатів у депутати по багатомандатному виборчому округу в м. Бучі Київської області. 2-го жовтня протокол зборів і відповідна документація кандидатів (заяви, автобіографії, фотокартки, декларації) були подані до Бучанської міської виборчої комісії. Лише на третій день комісія розглянула наше питання і прийняла рішення про відмову в реєстрації списку кандидатів ВО «Свобода». У відповідності до виборчого законодавства, рішення комісії повинно було бути нам видано на протязі одного дня. Наш представник, Тетяна Осадча та голова Бучанської міської організації ВО «Свобода» Володимир Завертанов з 9-ї ранку 6-го жовтня просили голову комісії від партії Регіоні Данькевич О.В. видати рішення. І ось тут усе почалося...

Хочемо зазначити, що спілкування наших представників з членами комісії було унеможливлене, так як невідомі вузьколобі особи в чорному вбранні з написом на спині «охорона» обмежували доступ до голови комісії, його заступника і секретаря.

Мусимо додати, що власником приватної охоронної контори є Євген Олексієнко - кандидат в депутати до Бучі від партії Регіонів.

Все ж таки, із-за спин цієї охорони нашим представникам іноді вдавалося ставити питання про те, коли буде видане рішення комісії про відмову в реєстрації, на що в кращому випадку отримували відповідь «чекайте», а в гіршому нас просто ігнорували і залишали наші запитання без відповіді. І так тривало до пізнього вечора. Коли, о 19-00 Віктор Бархоленко зрозумів, що ніхто нам не збирається видавати рішення, він намагався через ті ж широкі спини охоронців викликати голову комісії, бо на прохання до них покликати голову, у відповідь лунало нерозбірливе бурчання. Тож викликати прийшлося досить голосно, щоб вона нарешті вийшла. Дивно те, що голова комісії так і не почула, що її кличуть по імені, зате почули і негайно прибули чоловік 10 охорони, представники міліції та автобус героїчного «Беркуту». Після чого о 20 годині 15 хв. голова Данькевич нарешті, відчинивши дверці своєї комірки з написом «Голова Комісії», з достоїнством проінформувала, що комісія їхня дуже завантажена, члени комісії непосильно працюють, а тому дане рішення вони нам направили поштою і знову сховалася за тими ж дверцятами. Рішення ми отримали аж 8-го жовтня.

Ознайомившись з даним рішенням (№ 92 від 05.10.2010 р.), з’ясувалося, що воно складалося із трьох пунктів: 1. відмовити в реєстрації… і 2. видати копію даного рішення представнику…

Наводить на роздуми той факт, що при великому завантаженні комісії не вистачило часу на видачу рішення нашому представнику на руки, що зайняло б максимум 1-2 хв., проте знайшовся час щоб дане рішення направити в поштове відділення не те що з міста Бучі, яке знаходиться на відстані 300 м., а через Київське поштове відділення, яке знаходиться на відстані понад 25 км. від комірки пані голови комісії.

Фактично Бучанська міська виборча комісія украла у нас час на виправлення на їхню думку «надзвичайно важливих помилок» в автобіографіях кандидатів. Як приклад - у одного з них в автобіографії не був вказаний контактний телефон (у громадянина взагалі може не бути телефону, але це не причина для позбавлення його конституційного права бути обраним); в іншого відсутня копія сторінки з вклеєною фотокарткою по досягненню ним 45-річного віку (хоча людина отримувала цей паспорт саме в 45 років і фотокартку не потрібно було міняти); в когось не вказані відомості про місце проживання (хоча місце проживання вказане й до того ж підтверджується копією паспорта з місцем прописки); розмір фото не відповідає вимогам виборчого законодавства (хоча приймаючи документи самі їх міряли лінійкою, а як вони зменшилися на кілька міліметрів вночі за дверцятами замкненої комірки з надписом «Голова Комісії» - невідомо); не вказано, чи людина займається «громадянською» (так в рішенні і написано) діяльністю (але ж визначення «громадянській» діяльності навіть Мінюст не годен дати чітко так як в юристів очі закочувалися під лоба, а голова наїжачувалася від неймовірного інтелектуального зусилля збагнути суть питання і що воно взагалі може значити) і так далі і тому подібні «помилки» та «огріхи». Крім того, не лише засідання державної комісії проводилося «за закритими дверима» та під охороною приватної фірми, а і робочий режим комісії був обмежений для наших кандидатів на протязі всього періоду реєстрації. Даний факт навіть підтверджений в телесюжеті від 8-го жовтня на каналі «СІТІ». Більше того, як ми зазначали в другому пункті рішення № 92 від 05.10.10 р. було постановлено

Хочемо зазначити:

  1. Цілий день наші представники простояли під дверима з вимогою надати їм це рішення.
  2. В самому рішенні постановлено видати, однак всупереч своєму рішенню, свідомо, направили поштою через Київ.
  3. Якщо уважно читати другий пункт, то рішення ми мали видати самі собі.

Всі ці випадки підтверджують високий рівень некомпетентності і упередженого ставлення до опозиційної сили – ВО «Свобода» членами Бучанської виборчої комісії, сформованої «компетентною» Центральною Виборчою Комісією (формували за принципом «подібності до себе?»), підконтрольною Партії Регіонів.
Цікаво! У нас виникає питання – як би така комісія зреагувала на текст автобіографії кандидата у Президенти України в 2004 році В. Ф. Януковича, де своє вчене звання той визначив як «проФФесор»? Невже б дійсне за це «грубе порушення» він був би знятий з виборчих перегонів!? Аналізуючи високий рівень професіоналізму Бучанської виборчої комісії (а, очевидно й ЦВК, яка їх призначила) хочеться вірити, але, чомусь, не віриться, особливо вчитуючись у ті «перли» якими вони нашпигували офіційний документ – своє рішення № 92 від 05.10.10 р.
Чому ми даємо оцінку роботі не тільки Бучанської виборчої комісії, але й роботі ЦВК дивіться на цьому лінку (Постанова ЦВК № 399). В той же час нами були подані позовні заяви до Київського окружного адміністративного суду з вимогою визнати упереджені дії щодо реєстрації кандидатів у депутати від ВО «Свобода» та бездіяльності Бучанської виборчої комісії. Проте Високий Суд досить швидко дав оцінку згаданій діяльності Бучанської ТВК і прийняв рішення на їхню користь.
Не є таємницею той факт і всі чудово розуміють, що виборчий процес іде за розробленим сценарієм і повністю підконтрольний Партії Регіонів та її васалів. Ось тут і постає питання, що ВО «Свобода» не є, не була і не збирається бути нічиїм васалом. Зокрема, спискові людей від «Свободи», де під № 1 іде Віктор Бархоленко в Бучанській міській раді, м’яко кажучи, зовсім не раді. А оскільки кандидатом на посаду Бучанського міського голови є колишній васал Ющенка, а нині представник ПР пан Федорук, то на місцевому рівні він і контролює відбір кадрів для подальшого і успішного розкрадання майна простих бучанців. 
Весь Ірпінський регіон і особливо останнім часом, наповнений чутками про те, що на посаду Бучанського міського голови збирається балотуватися Віктор Вікторович Янукович – син Президента України. Ці чутки скеровані на те, щоб пробудити в людей почуття місцевого патріотизму з лозунгом «Не віддамо Федорука на поталу донецьким бандитам! Захистимо рідну Бучу». Тут неозброєним оком видно, для чого це робиться і кому це вигідно. Дивує той факт, що пан Федорук за яким тягнеться шлейф кримінальних справ, що заморожені в прокуратурі тривалий час і сьогодні прикриваються Партією Регіонів. Тобто, однією рукою робить «в очі» для Януковича позитив (1, 2, 3, 4, 5,), а другою, поза його спиною, ліпить з нього чорта з рогами, лякаючи ним виборців Бучі.

Якщо Президент має бажання відстоювати свою честь, гідність та ділову репутацію, то його Служба Безпеки могла б проаналізувати цю ситуацію з виїздом на місце, як це зробили журналісти з газети «Україна молода» див (лінк) і вони переконалися б у тому, що факти пліток мають місце, для чого вони розпускаються і кому це вигідно.

P.S. Оглянемо політичні кульбіти пана Федорука:

1. До 2004 року був активним членом Партії Реніонів;

2. Після Помаранчевої революції плюнув на Партію Регіонів та бігав по Бучі з помаранчевою стрічечкою, як декоративний песик і негайно став активним членом Нашої України.

3. Після обрання В. Ф. Януковича на Президента держави, негайно знайшов свій партквиток Партії Регіонів і зареєструвався кандидатом на голову м. Бучі від ПР старанно наплювавши на своїх побратимів з Нашої України.

4. Хто оближеться від наступного плювка пана Федорука...

5. Мабуть такі перевертні й потрібні будь-якій владі.


narodnavolya.org.ua

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Гражданское ТВ
Курс валют